 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
||
 |
 |
 |
 |
 |
Сумщина
Прапор та герб Сумської області
Автор прапора і герба – Ю.М. Шелковніков.
Прапор і герб Сумської області затверджені 12 липня 2000 року 15-ю сесією Сумської обласної ради третього скликання.
Прапор
Прапор являє собою синє полотнище із співвідношенням ширини до довжини як 2:3.
У центрі розташований герб області, розмір якого має співвідношення висоти щита герба до висоти прапора як 2:3.
Герб
Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з синім полем та жовтою окантовкою. Синій колір поряд з жовтим здавна традиційними кольорами Сумщини. У синьому полі золотий шолом із срібними деталями, під ними справа ( геральдично) вигнутий С- подібно золотий колосок пшениці з 25 зернятками, зліва - золотий охтирський хрест.
Золотий шолом у верхній частині герба – символ історичного початку цих земель із часів Київської Русі.
Золотий колос, зігнутий у вигляді букви „ С”, із 25 зернятками символізує історичний шлях, який пройшли ці землі до утворення Сумської області, і вказує на кількість суб’єктів регіону. Разом з тим він символізує хліборобство – основне заняття жителів області з прадавніх часів і вказує на основні риси характеру: працелюбність, гостинність, домовитість, любов до рідної землі.
Золотий хрест вказує на те, що ці риси характеру поєднуються з високою духовністю, яка передається із покоління в покоління. Розташування їх під золотим шоломом символізує готовність і здатність жителів області в будь –який час захистити свою рідну землю, духовні і матеріальні надбання, які впродовж усієї історії не раз яскраво виявлялися – від битв кочовими племенами і до героїчних сторінок Великої Вітчизняної війни.
Ці три елементи разом символізують також три складові частини Сумської області.
Шолом - землі, що відійшли від Чернігівської області та історично були в складі Київської Русі;
Колос – землі, що відійшли від харківської області і були частиною Слобожанщини;
Золотий хрест – землі, що відійшли від Полтавської землі і були у складі України за часів Гетьманщини.
Перевага синьо - жовтих кольорів вказує не те, що область є невід’ємною частиною держави Україна.
Сумська область створена 10 січня 1939 року. Розташована на північному сході України, в межах двох природних зон – лісостепової та поліської. На півночі і північному сході область межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на сході – з Харківською, на півдні – з Полтавською, на заході – з Чернігівською областями.
Площа області – 23,8 тис. кв. км. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни, Лебедин, 20 селищ міського типу, 1,5 тис. сел.
Станом на 1 січня 2007 року в області проживає 1 211 452 осіб.
Відстань від обласного центру до столиці України м. Києва залізницею становить 350 км. Шосейними шляхами – 359 км.
За кількістю нерухомих пам’яток, серед яких є унікальні архітектурні споруди, видатні мистецькі твори, цінні археологічні та історичні об’єкти, Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною.
В області нараховується біля 1,5 тис пам’яток історії, 700 археології, понад 100 пам’ятників монументального мистецтва і 373 пам’ятки архітектури.
На Сумщині є чудові садово – паркові архітектурні ансамблі ( Суми, Хотінь, Кияниця, Куянівка, Бочечки, Волокитино). Збереглися монастирські ансамблі (Молченський, Сафроніївський, Глинський, Троїцький).
Нині на Сумщині діють два історико-культурних заповідники : з 1986 року- Путивльський та з 1994 - Глухівський.
Перлиною Сумщини є стародавній Путивль, в центрі якого знаходиться дитинець літописного міста – „Городок” з залишками найдавнішої кам’яної споруди краю – церкви початку ХІІІ ст.
З Путивля починав свій похід проти половців герой шедевра не лише давньоруської, а й світової літератури „Слова о полку Ігоревім”.
Тривалий час столицею Лівобережної України був Глухів. З ним пов’язаний так званий „Глухівський період” в історії України. Тут мали свої резиденції гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, містилися центральні державні установи Гетьманщини.
Батьківщиною останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського є с.Пустовійтівка Роменського району.
В червні 1659 р. біля Конотопа відбулася знаменита битва, в якій українська армія на чолі з гетьманом І.Виговським розгромила величезне 100-тисячне російське військо.
З Сумщиною пов’язане життя геніального Кобзаря Тараса Шевченка. Він побував в багатьох населених пунктах краю (Ромни, Лебедин, Лифине, Глухів та ін.), згадував їх у художніх творах, втілив наших земляків на своїх полотнах, написав ряд віршів.
Край дав вітчизняній і світовій культурі багато видатних талантів в галузі науки, культури, мистецтва. Поміж них – письменники і поети Яків Щоголів, Пантелеймон Куліш, Павло. Грабовський, Олександр. Олесь, Микола Хвильовий, Остап Вишня, Платон Воронько, Іван Багряний; художники Григорій Стеценко, Григорій Нарбут, Федір і ВасильКричевські, Микола Мурашко; скульптор Іван Кавалерідзе; співаки Борис.Гмиря, Петро Білинник; мовознавець О. Потебня, фізик Абрам Йоффе, історик Олександр Лазаревський та багато інших, чиїми іменами пишається Україна.
На околиці Сум Луці гостював А.П.Чехов, а в Косівщині Леся Українка написала свої „Весняні співи”. В с.Низи, що поблизу Сум та у м. Тростянці гостював великий композитор П.І.Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив С.Рахманінов.
У роки Великої Вітчизняної війни Сумщина стала колискою партизанського руху. На Путивльщині, у Спадщанському лісі, зародилось і почало діяти Сумське партизанське з’єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С.А.Ковпака і Героя Радянського Союзу С.В.Руднєва. Нині Спадщанський ліс з землянками, старим дубом, трофейним танком сі партизанськими тропами – частина Державного історико-культурного заповідника у Путивлі. У придеснянському с.Ображіївка на Шосткинщині народився і виріс прославлений льотчик тричі Герой Радянського Союзу І.М.Кожедуб. На Лебединщині, у с.Малий Вистороп, народився видатний військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі Герой Радянського Союзу П.С.Рибалко. Родом з с.Горяйстівка Охтирського району Олексій Берест – легендарний офіцер, який очолив групу бійців, що забезпечила встановлення Прапора Перемоги над рейхстагом у ніч з 30 квітня на 1 травня 1945 р. Через 60 років Президент Віктор Ющенко своїм указом присвоїв йому звання Героя України..
Поблизу м.Ромни знаходиться всесвітньовідома геолого-тектонічна пам’ятка – „Гора Золотуха” (геологічний соляний купол), а в Лебединському районі – пам’ятка льодовикового періоду – озеро Шелехівське.
Одержали визнання столові мінеральні води - Тростянецька, Конотопська, Іволжанська.
Нещодавно на крайній півночі Сумщини створено Деснянсько-Старогутський Національний природний парк – першу на Лівобережному Поліссі природно-заповідну територію такого рангу. Тільки тут зустрічаються такі тварини як рись, заєць-біляк, глухар, лелека чорний та інші.
Туристична сфера має реальні перспективи розвитку також завдяки унікальним природним об’єктам. В природно-заповідному фонді області - 204 об’єкти: державний степовий заповідник в Лебединському районі
„Михайлівська цілина”, в якому зустрічається 525 видів рослин; Червонотростянецький дендропарк у Тростянецькому районі, де збереглися найстаріші на Лівобережжі насадження дібровного типу з віковими ясенами, кленами, липами, дубами; загадкова яблуня-колонія в Кролевці; лісовий заказник „Великий Бір” у Шосткинському районі – своєрідний музей сосен, заснований відомим лісознавцем професором В.Д.Огієвським.
Прапор та герб Сумської області
Автор прапора і герба – Ю.М. Шелковніков.
Прапор і герб Сумської області затверджені 12 липня 2000 року 15-ю сесією Сумської обласної ради третього скликання.
Прапор
Прапор являє собою синє полотнище із співвідношенням ширини до довжини як 2:3.
У центрі розташований герб області, розмір якого має співвідношення висоти щита герба до висоти прапора як 2:3.
Герб
Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з синім полем та жовтою окантовкою. Синій колір поряд з жовтим здавна традиційними кольорами Сумщини. У синьому полі золотий шолом із срібними деталями, під ними справа ( геральдично) вигнутий С- подібно золотий колосок пшениці з 25 зернятками, зліва - золотий охтирський хрест.
Золотий шолом у верхній частині герба – символ історичного початку цих земель із часів Київської Русі.
Золотий колос, зігнутий у вигляді букви „ С”, із 25 зернятками символізує історичний шлях, який пройшли ці землі до утворення Сумської області, і вказує на кількість суб’єктів регіону. Разом з тим він символізує хліборобство – основне заняття жителів області з прадавніх часів і вказує на основні риси характеру: працелюбність, гостинність, домовитість, любов до рідної землі.
Золотий хрест вказує на те, що ці риси характеру поєднуються з високою духовністю, яка передається із покоління в покоління. Розташування їх під золотим шоломом символізує готовність і здатність жителів області в будь –який час захистити свою рідну землю, духовні і матеріальні надбання, які впродовж усієї історії не раз яскраво виявлялися – від битв кочовими племенами і до героїчних сторінок Великої Вітчизняної війни.
Ці три елементи разом символізують також три складові частини Сумської області.
Шолом - землі, що відійшли від Чернігівської області та історично були в складі Київської Русі;
Колос – землі, що відійшли від харківської області і були частиною Слобожанщини;
Золотий хрест – землі, що відійшли від Полтавської землі і були у складі України за часів Гетьманщини.
Перевага синьо - жовтих кольорів вказує не те, що область є невід’ємною частиною держави Україна.
Сумська область створена 10 січня 1939 року. Розташована на північному сході України, в межах двох природних зон – лісостепової та поліської. На півночі і північному сході область межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації, на сході – з Харківською, на півдні – з Полтавською, на заході – з Чернігівською областями.
Площа області – 23,8 тис. кв. км. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни, Лебедин, 20 селищ міського типу, 1,5 тис. сел.
Станом на 1 січня 2007 року в області проживає 1 211 452 осіб.
Відстань від обласного центру до столиці України м. Києва залізницею становить 350 км. Шосейними шляхами – 359 км.
За кількістю нерухомих пам’яток, серед яких є унікальні архітектурні споруди, видатні мистецькі твори, цінні археологічні та історичні об’єкти, Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною.
В області нараховується біля 1,5 тис пам’яток історії, 700 археології, понад 100 пам’ятників монументального мистецтва і 373 пам’ятки архітектури.
На Сумщині є чудові садово – паркові архітектурні ансамблі ( Суми, Хотінь, Кияниця, Куянівка, Бочечки, Волокитино). Збереглися монастирські ансамблі (Молченський, Сафроніївський, Глинський, Троїцький).
Нині на Сумщині діють два історико-культурних заповідники : з 1986 року- Путивльський та з 1994 - Глухівський.
Перлиною Сумщини є стародавній Путивль, в центрі якого знаходиться дитинець літописного міста – „Городок” з залишками найдавнішої кам’яної споруди краю – церкви початку ХІІІ ст.
З Путивля починав свій похід проти половців герой шедевра не лише давньоруської, а й світової літератури „Слова о полку Ігоревім”.
Тривалий час столицею Лівобережної України був Глухів. З ним пов’язаний так званий „Глухівський період” в історії України. Тут мали свої резиденції гетьмани Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, містилися центральні державні установи Гетьманщини.
Батьківщиною останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського є с.Пустовійтівка Роменського району.
В червні 1659 р. біля Конотопа відбулася знаменита битва, в якій українська армія на чолі з гетьманом І.Виговським розгромила величезне 100-тисячне російське військо.
З Сумщиною пов’язане життя геніального Кобзаря Тараса Шевченка. Він побував в багатьох населених пунктах краю (Ромни, Лебедин, Лифине, Глухів та ін.), згадував їх у художніх творах, втілив наших земляків на своїх полотнах, написав ряд віршів.
Край дав вітчизняній і світовій культурі багато видатних талантів в галузі науки, культури, мистецтва. Поміж них – письменники і поети Яків Щоголів, Пантелеймон Куліш, Павло. Грабовський, Олександр. Олесь, Микола Хвильовий, Остап Вишня, Платон Воронько, Іван Багряний; художники Григорій Стеценко, Григорій Нарбут, Федір і ВасильКричевські, Микола Мурашко; скульптор Іван Кавалерідзе; співаки Борис.Гмиря, Петро Білинник; мовознавець О. Потебня, фізик Абрам Йоффе, історик Олександр Лазаревський та багато інших, чиїми іменами пишається Україна.
На околиці Сум Луці гостював А.П.Чехов, а в Косівщині Леся Українка написала свої „Весняні співи”. В с.Низи, що поблизу Сум та у м. Тростянці гостював великий композитор П.І.Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив С.Рахманінов.
У роки Великої Вітчизняної війни Сумщина стала колискою партизанського руху. На Путивльщині, у Спадщанському лісі, зародилось і почало діяти Сумське партизанське з’єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С.А.Ковпака і Героя Радянського Союзу С.В.Руднєва. Нині Спадщанський ліс з землянками, старим дубом, трофейним танком сі партизанськими тропами – частина Державного історико-культурного заповідника у Путивлі. У придеснянському с.Ображіївка на Шосткинщині народився і виріс прославлений льотчик тричі Герой Радянського Союзу І.М.Кожедуб. На Лебединщині, у с.Малий Вистороп, народився видатний військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі Герой Радянського Союзу П.С.Рибалко. Родом з с.Горяйстівка Охтирського району Олексій Берест – легендарний офіцер, який очолив групу бійців, що забезпечила встановлення Прапора Перемоги над рейхстагом у ніч з 30 квітня на 1 травня 1945 р. Через 60 років Президент Віктор Ющенко своїм указом присвоїв йому звання Героя України..
Поблизу м.Ромни знаходиться всесвітньовідома геолого-тектонічна пам’ятка – „Гора Золотуха” (геологічний соляний купол), а в Лебединському районі – пам’ятка льодовикового періоду – озеро Шелехівське.
Одержали визнання столові мінеральні води - Тростянецька, Конотопська, Іволжанська.
Нещодавно на крайній півночі Сумщини створено Деснянсько-Старогутський Національний природний парк – першу на Лівобережному Поліссі природно-заповідну територію такого рангу. Тільки тут зустрічаються такі тварини як рись, заєць-біляк, глухар, лелека чорний та інші.
Туристична сфера має реальні перспективи розвитку також завдяки унікальним природним об’єктам. В природно-заповідному фонді області - 204 об’єкти: державний степовий заповідник в Лебединському районі
„Михайлівська цілина”, в якому зустрічається 525 видів рослин; Червонотростянецький дендропарк у Тростянецькому районі, де збереглися найстаріші на Лівобережжі насадження дібровного типу з віковими ясенами, кленами, липами, дубами; загадкова яблуня-колонія в Кролевці; лісовий заказник „Великий Бір” у Шосткинському районі – своєрідний музей сосен, заснований відомим лісознавцем професором В.Д.Огієвським.