Старожитності Сумщини


Суми-ЗеленийГай-Битиця-Шпилівка-Недригайлів-Кулішівка-Хоружівка-Басівка-Пустовійтівка-Ромни


Археологічна спадщина краю  налічує понад 800 пам’яток   від епохи пізнього палеоліту до доби  пізнього середньовіччя.  До археологічних перлин краю належать: скіфські старожитності Посулля (Оксютинецький некропольVI-IV ст. неподалік від    с. Пустовійтівка та городище поблизу с. Басівка Роменського району), унікальні пам’ятки епохи середньовіччя городище біля с. Битиця (VIII – перша половина ІХ ст.) –  протоміська пам’ятка Дніпровського Лівобережжя  та археологічний комплекс, до складу якого входить курганний могильник найбільший в Східній Європі за кількістю збережених поховань біля с. Зелений Гай (ІХ-ХІІІ ст.) Сумського району. До наших часів збереглися городища літописних міст  Вир ( сучасне м.Білопілля), Путивль, Глухів, Ромни, В’яхань (с. Городище Недригайлівського району) та Попаш (між сучасними селами Засулля та Бродок Недригайлівського району) тощо.

м. Суми

Краєзнавчий музей зберігається найбільша археологічна колекція краю. В експозиції музею широко представлена історія Сумщини з часу її заселення первісними мисливцями у добу пізнього палеоліту до козацьких часів. Тут представлені унікальні експонати такі як кам’яні знаряддя праці, кістяні мотики, стародавнє дерев’яне рало, скарб срібних римських монет, срібні вази роботи константинопольських майстрів, плінфа з княжими знаками та християнські амулети давньоруського часу тощо.
 З історією походження слов’ян знайомить археологічна виставка „Слов’янські старожитності Сумщини”, де представлені матеріали багаторічних досліджень слов’янських пам’яток краю. Серед них колекції вишуканого столового гончарного посуду та прикрас черняхівських племен, залізних знарядь праці та озброєння з Битицького городища, сіверянських та давньоруських прикрас з курганних некрополів краю.
 

Сумський район


 с. Битиця


Битицьке городище (VIII – перша половина ІХ ст.) – пам’ятка національного значення. Розташоване за 18 км від обласного центру на високому мисі корінного берега р. Псел. У ході багаторічних досліджень було простежено різні традиції домобудівництва та поховального обряду, керамічного виробництва, величезну кількість сільськогосподарського та ремісничого інвентарю, предметів озброєння та військового спорядження, речей побутового призначення, виготовлених з заліза. Знайдено декілька скарбів залізних речей та прикрас. Все це дає можливість говорити про спільне перебування на городищі двох груп різного за походженням населення (слов’янського і алано-болгарського) та вважати його однією з найбільш ранніх протоміських пам’яток Дніпровського Лівобережжя.

с. Зелений Гай.

Зеленогайський археологічний комплекс: 2 городища, селище, курганний та ґрунтовий могильники (VIII – ХІІІ ст.) – пам’ятка національного значення. Розташований за 3,5 км від обласного центра на мисах правого корінного берега р. Псел. З двох городищ добре збереглося так зване „Мале” городище. Воно має оборонні укріплення у вигляді валів та яму резервуар для води. Поблизу городищ розташоване селище площею майже 25га. Поряд з житловою частиною комплексу знаходиться найбільший із збережених на території Східної Європи курганний некрополь, що складається з 14 груп, в яких налічують близько 2,5 тисяч насипів. Матеріали досліджень свідчать, що Зеленогайський комплекс виник як центр одного з малих племен сіверянського союзу і відігравав важливу роль у торгових операціях Хозарського каганату, а пізніше став одним із опорних пунктів на сухопутному торговому шляху Булгар – Київ, що є відгалуженням транснаціонального Шовкового шляху.  

с. Шпилівка.

Шпилівський археологічний комплекс: городище, селище, курганний могильник (VIII – ХІV ст.) – пам’ятка національного значення. 
Розташований за 17 км від обласного центру на мисах та терасах правого берега р. Псел. До складу комплексу входить городище, 2 селища та курганний могильник, який складається з 5 груп. Неподалік від Шпилівського комплексу у 1889 р. було знайдено скарб срібних прикрас та монет початку ХІ ст.
 

смт Недригайлів


Городище літописного міста Попаш (ХІ – ХІІІ ст.) – пам’ятка національного значення. Розташоване між селами Засулля та Бродок в урочищі Гульбище на правому березі р. Сула, навпроти  смт Недригайлів. Воно має оборонні укріплення споруджені близько ХІІ ст.

Місто Попаш входило до Посульської оборонної лінії на кордоні Київської Русі та згадується в Іпатіївському літописі у 1147 р.


Недригайлівський район

с. Кулішівка

Пам’ятник мамонту споруджений у 1841 р. на місці знахідки кісток мамонта. Це була перша знахідка решток мамонта в європейській частині Російської імперії. Також через с. Кулішівка у ХVII ст. проходив кордон між Росією і Польщею.

с. Хоружівка

Поселення черняхівської культури IV – початку V ст. н. е. Серед уламків черняхівського гончарного та ліпного посуду виявлено велику кількість фрагментів посуду XVIII ст. – часу заснування села Хоружівка, перша писемна згадка про яке відноситься до 1708 р.

Роменський район


с. Басівка


Городище і курганний могильник
(ранній залізний вік, скіфська культура) –

Пам’ятка національного значення. Городище розташоване на трьох виступах високого правого берега р. Сула, розділених глибокими ярами. Воно складається з кількох укріплень, які місцями захищені потрійною системою валів і ровів. Його площа сягає близько      170 га. Басівське городище – найбільше в Посуллі було важливим центром у системі територіально-поселенських структур скіфського часу у лісостеповому дніпровському Лівобережжі, вузловим пунктом на стародавніх торгових шляхах, які вели до грецьких центрів у Причорномор’ї: Гераклеї, Херсеноса, Синопи та інших. Навколо городища розташовані скіфські некрополі.

 

с. Пустовійтівка  

Курганний могильник.


Відомий в літературі як Оксютинецький некрополь VI – IV ст. до н. е.,  розташований на мису правого берега р. Хмелівка біля її впадіння в р. Сула, навпроти колишнього   с. Оксютинці (нині с. Пустовійтівка) – надзвичайне явище серед курганних груп Посулля. Старий яр, що впадає в Сулу розділяє мис на два урочища – Стайкин Верх і Солодка. В урочищі Стайкин Верх зосереджена найбільша кількість крупних курганів, серед яких знаходиться найвищий скіфський курган Дніпровського лісостепового Лівобережжя Старша Могила. Незважаючи, що більшість курганів була пограбована ще в давні часи, дослідники у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. виявили багаті поховання скіфської знаті. В них знайдені предмети озброєння, кінського спорядження та прикраси, виконані в скіфському „звіриному” стилі, які стали окрасою музеїв Києва, Москви та Санкт-Петербургу.   

м. Ромни

Краєзнавчий музей - колекція  археологічних пам’яток Роменщини. Серед них крем’яні знаряддя доби пізнього палеоліту з пам’яток виявлених на території та на околицях міста, речі скіфів Посуллі, старожитності сіверян та козацької доби.

Основні тематичні напрями туристично – екскурсійних маршрутів Сумщини
	маршрут "Золоте намисто Сумщини"
	маршрут "Сумщина слобідська"
	Тематичні маршрути
	маршрут "Козацькими стежинами"
	маршрут "Заповідними стежками Сумщини"
	маршрут "Сумщина у період Великої Вітчизняної війни"
	маршрут "Літературна та музична Сумщина"
	маршрут "Старожитності Сумщини"
	маршрут "Народні ремесла Сумщини"