Літературна та музична Сумщина


Глухів-Путивль-Білопілля-Суми–Косівщина-Низи– Тростянець-Грунь–Охтирка-Лебедин-Лифине-Ромни

м. Глухів
Пам’ятники М. Березовському та Д.Бортнянському

Максим Созонтович Березовський (1745-1777) та Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825) – видатні композитори 18 ст., уродженці                     м. Глухова. В історію музики ввійшли як автори хорових духовних композицій, вони створили новий класичний хоровий концерт.
У 1995 встановлено пам’ятник. Автори: архітектори Ігнатенко А.Ф. Грибан В.Ф., скульптор Коломієць І.А.

Пам’ятний знак на честь Т.Г. Шевченка

Тарас  Григорович Шевченко тричі побував у Глухові: вперше у лютому 1844, вдруге у квітні 1845, втретє – у серпні 1859 . Своє перебування у місті він описав у повісті “Капитанша”. Згадки про Глухів є у поемі “Сон” та поезії “Іржавець”. При перепохованні Т.Шевченка у травні 1861  труну з його прахом везли через Глухів і тут вона 4 (15) травня заночувала. На честь цих подій, у травні 1991  до 130-річчя перепоховання Т.Шевченка у Глухові на старому Київському шляху відкрито пам’ятний знак  у вигляді стели з хрестом на верхівці.

м. Путивль

Пам’ятник княгині Ярославні

Давньоруський Путивль оспіваний у видатній пам’ятці світової літератури – “ Слові о полку Ігоревім”. В основу сюжету  знаменитої поеми покладені події походу сіверських князів у 1185 р. на половців. У поході брали участь дружини Новгород – Сіверського князя Ігоря Святославовича та  його сина – Путивльського князя Володимира. Похід закінчився невдало, Руське військо зазнало поразки.  У Путивлі воїнів  чекала Ярославна. Пам’ятник Ярославні встановлено  у 1982 році. Автори : скульптор В.М. Клоков, архітектор С.Н. Миргородський

м. Білопілля

Будинок, у якому народився і жив Олександр Олесь

Будинок   побудований на початку  ХІХ ст.  Тут народився і  жив
Олександр Олесь (1878-1944) (літературний псевдонім Олександра  Івановича Кандиби )– відомий український поет – лірик. Поезія Олеся  – стала невичерпним джерелом для композиторів. Сьогодні можна назвати понад 80 відомих композиторів, які клали Олесеві рядки на музику, створивши більше двох сотень  музичних творів різних жанрів. Найбільш популярні пісні:  “Сміються, плачуть солов’ї”, “ Айстри”,  “ Літньої ночі”,             “ Ой чого ти, тополенько, не цвітеш...”, “ Любов” та ін. У 1988р. на будинку встановлено меморіальну дошку.

Пам’ятник А.С. Макаренку

Антон Семенович Макаренко ( 1888-1939) –  педагог і письменник. У  Білопіллі минуло його дитинство. У 1901 році  він закінчив міське двокласне залізничне училище , будинок якого зберігається й понині.
Заслуженої популярності  здобули його художні твори: “  Марш 30-го року”, “ Мажор”, “ Педагогічна поема”, “ Книга для батьків”, “ Прапори на баштах”.У 1979 році відкрито пам’ятник. Автор – скульптор Я. Красножон.

м. Суми

Будинок – музей А.П. Чехова
( відділ Сумського обласного краєзнавчого музею)

Експозиція музею знайомить з перебуванням А.П. Чехова на Сумщині, розповідає про його зв’язки з краєм та його людьми.
Експозиція відтворює типологічну меморіальну обстановку  затишних кімнат, у яких А.П. Чехов зі своєю родиною  жив два літа 1888-1889 рр, розповідає про його письменницьку і лікарську діяльність. В одній із кімнат  експонуються оригінальні документи, фото, малюнки  художника Миколи Чехова, який помер у 1869 році  і похований  на Лучанському  кладовищі.

Сумський район

 с. Косівщина

Музей Лесі Українки

У селі Косівщина весною 1889 року протягом місяця перебувала  на лікуванні видатна українська поетеса Леся Українка (справжнє прізвище – Лариса Петрівна Косач – Квітка), тут лікувала  її знавець  народної медицини Параска Назарівна Богуш.  Враження, одержані в Косівщині, відбилися в  нарисі “ Весняні співи”.  У школі відкрито кімнату -  музей. У 1987 році встановлено пам’ятник. 

с. Низи

Пам’ятник П.І. Чайковському

Всі  літні місяці 1871-79 рр.  П.І. Чайковський відпочивав в Низах. Тут він працював над оперою "Коваль Вакула" ("Черевички"), другою і третьою симфоніями. Членам  родини Кондратьєвих, власників маєтку Низи, він присвятив декілька фортепіанних п'єс ("Вечірні мрії", "Вальс-дрібничка","Сентиментальний вальс" та інші).
У 1967 р. відкрито  пам’ятник . Автор – скульптор Л.П. Чемен.

м. Тростянець

Пам’ятник П.І. Чайковському         

У  1864 р. Чайковський гостював в  Тростянці у князя Голіцина. Тут він  написав свій перший симфонічний твір-увертюру за драмою                              М.О. Островського „Гроза.
Пам’ятник  відкрито у 1984р. . Автори:  скульптор М.М. Суходолов, архітектор А.І. Дейнека

Будинок школи, у якому народився, мешкав і навчався Микола Хвильовий

Будинок споруджений у кінці ХІХ ст. Тут 13 грудня  1893 року   у родині вчителів народився і жив  український  письменник, поет-публіцист Микола Григорович Хвильовий (М.Г.Фітільов). 
Микола Хвильовий - основоположник течії романтизму в українській літературі. Він свято вірив в ідеали революції, але згодом зрозумів, що ці ідеали деформувалися. Це стало причиною його смерті.  Він автор збірок             “В електричний вік” “Молодість” “Досвітні симфонії”, “Сині етюди”, “Осінь”, збірки літературних памфлетів “Камо грядеші”, “Думки проти течії”.

Охтирський район

с. Грунь

Музей Остапа Вишні

На хуторі Чечва( нині с. Грунь)народився український письменник – сатирик і гуморист Остап Вишня( справжнє прізвище Павло Михайлович Губенко, 1889-1956). Окремими виданнями вийшло понад 150 його книжок гуморесок, фейлетонів, оповідань, усмішок. Серед них – “ Діла небесні”,               “ Кому веселе, а кому й сумне” , “Реп’яшки”, “ Вишневі усмішки” Ну й народ”.

Остап Вишня – визначний майстер політичної сатири. Його памфлети, фейлетони років війни і післявоєнного періоду відзначалися гостротою, злободенністю, точним , вбивчим словом.
У 1982р. в Груні відкрито музей. Тут щороку проводяться літературно – мистецькі читання “ Вишневі усмішки”.

м. Охтирка      

Будинок у якому народився і мешкав Іван Багряний

Тут у родині муляра Павла Лозов’яги народився Іван  Багряний (І.П.Лозов’ягін) (1906-1963)-  український письменник. Іван Багряний – автор збірок поезій “До меж заказаних”, “В поті чола” (1930), поеми “ Аве Марія”(1929), віршованого роману “Скелька”, поеми “Батіг”, “Вандея”, “Собачий бенкет”, “Гутенберг”, епопея “Комета”, оповідання “В сутінках” .

У 1932р. письменник був заарештований, звинувачений у антирадянській  пропаганді. Поневіряння письменника стали основою його відомого  роману “Сад Гетсиманський” В період Великої Вітчизняної війни   Іван Багряний був ініціатором створення Української Головної Визвольної Ради та вироблення її програмних документів. У 1944 році  – письменник відправлений у Німеччину “остарбайтером”, але тікає спочатку в Тіроль, далі в Інсбрук (Австрія).  Потім   оселяється у Новому Ульмі (Німеччина).

У 1952-1963 - був головою Української Національної Ради  та віцепрезидентом УНР в Екзилі. Пише памфлет “Чому я не хочу повертатись до СРСР”, який набув широкого розголосу. Помер 25 серпня 1963 р. і похований у Новому Ульмі.  У 1992 йому присуджено Шевченківську премію (посмертно).

Будинок гімназії, у якій навчався  Б.Д. Антоненко - Давидович          

Тут протягом   1905 –1917рр   навчався український письменник Борис Дмитрович Антоненко –Давидович (1899-1984). Вірші та оповідання почав писати ще у гімназії. Автор більше двох десятків оригінальних книг, оповідань, повістей, роману, літературно-критичних нарисів та портретів, з яких найвідомішими є повість “Смерть”, збірка репортажів “Землею українською”, роман “За ширмою”, цикл “Сибірських новел” та мовознавча праця “Як ми говоримо”.  У 1935р.  письменник незаконно репресований, звинувачений у причетності до “контрреволюційної націоналістичної організації”. Протягом трьох десятиліть ім’я  Антоненка – Давидовича замовчувалося, твори не визнавалися.  У 1956р.  був реабілітований, помер письменник 8 травня 1984р. Б.Д.Антоненко - Давидовичу посмертно присуджено Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка.
 
м. Лебедин

 Краєзнавчий музей.

У червні 1859 року в Лебедині побував Т.Г. Шевченко. Сюди він приїхав на запрошення шанувальників його таланту  братів                          Олексія Михайловича та Максима Залєських. В експозиції музею представлено матеріали, що розповідають про перебування Кобзаря в Лебедині. В музеї експонуються також матеріали, що знайомлять з  життям та творчістю видатного земляка, уродженця міста, народного артиста СРСР Бориса Романовича Гмирі.
 
Садиба братів Залеських.

Значною подією для лебединців був приїзд у червні 1859 Т.Г. Шевченка.  Він зупинявся у братів Максима та Олексія Залеських, які мешкали  в будинку на Михайлівській вулиці. На  будинку, в якому зупинявся Кобзар, встановлено меморіальну дошку. В пам’ять про перебування поета у 1964 році   встановлено пам’ятник Т.Г.Шевченку роботи скульптора Я.Красножона.

Лебединський район

с. Лифине

У  1859 році Тарас Григорович провів чотири дні в садибі пана Хрущова в селі Лихвине. Ночуючи в хаті садівника він під впливом чарівності природної краси написав вірш „Ой на горі ромен цвіте” та зробив декілька замальовок олівцем, а в урочищі неподалік хутора Новий  смакував знаменитий Лебединський куліш.

м. Ромни

Могила  М.Д. Бажанова

Бажанов Микола Данилович (1899-1985) – український письменник‚ член Спілки письменників України . Автор книг “Рахманінов”‚ “ Танеев”‚ що вийшли в літературний серії   “ ЖЗЛ”. Книга “ Рахманінов” вийшла з друку у Польщі‚ Болгарії‚ Чехословаччині‚ Румунії‚ Англії‚ Франції та ін. країнах. Виступав з оповіданнями‚ окремим виданням вийшов автобіографічний етюд “ Все  ветры времени”.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку

Тарас Григорович Шевченко відвідав м. Ромни двічі - у 1843 і 1845рр. Сюди влітку 1845 року він спеціально приїздив на знаменитий Іллінський ярмарок. Жив у наметі поміщика із села Городищі Пирятинського повіту Лева Миколайовича Свічки. Свої враження від перебування у місті поет відтворить у повісті                “ Наймичка” і поемі “ Великий льох”. 27 жовтня 1981 року в Ромнах, на тому місці, де в 1845 році стояв намет, в якому жив поет, було відкрито пам’ятник  - один з перших  пам’ятників  Т.Г. Шевченку  на Україні. Його автор - Іван Петрович  Кавалерідзе.

Основні тематичні напрями туристично – екскурсійних маршрутів Сумщини
	маршрут "Золоте намисто Сумщини"
	маршрут "Сумщина слобідська"
	Тематичні маршрути
	маршрут "Козацькими стежинами"
	маршрут "Заповідними стежками Сумщини"
	маршрут "Сумщина у період Великої Вітчизняної війни"
	маршрут "Літературна та музична Сумщина"
	маршрут "Старожитності Сумщини"
	маршрут "Народні ремесла Сумщини"