Козацькими стежинами


Конотоп – Шаповалівка -Пустовійтівка- Суми- Лебедин-Охтирка- Чернеччина


м. Конотоп.

Краєзнавчий музей

В експозиції музею представлено козацьку зброю, предмети побуту козаків, кінську збрую та ін. Раритетом  музею є портрет Стародубського полковника Лук’яна Журавки за  1847 р.   
  
Конотопський район

с. Шаповалівка

Поле Конотопської битви

Після смерті гетьмана Б.Хмельницького посилилися спроби Москви ліквідувати незалежність України, розгорнувся наступ на права і вольності українського народу. Загроза державності, суверенітету і автономії України спонукала І.Виговського укласти у вересні 1658році  Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою, якою передбачалося утворення федеративного союзу Польщі, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського (України).

Це викликало незадоволення російського царя і  привело до війни Москви з Україною.

Основні події битви велися на землях Шаповалівки та Соснівки. 29 червня (за іншими даними 30) 1659 року  відбулась вирішальна битва. Російське військо під проводом Трубецького було розгромлено. Загинуло понад 50 тис. солдатів, князі С.Пожарський, Львов та інші .Було знищено кавалерію. Трубецькой був змушений зняти облогу з міста і з залишками війська відійти до Путивля. Частину загиблих російських  воїнів перевезли до Конотопа і над могилою спорудили церкву Сорока Мучеників, інших поховали на місці. Виговському не вдалося скористатись перемогою у цій битві внаслідок суперечностей у козацькій старшині та відходу кримських татар до Криму, але перемога козацької зброї під Конотопом дала шанс Україні утвердити свою незалежність. 

Роменський  район

 с. Пустовійтівка

Пам’ятник П.І. Калнишевському

Пам’ятник останньому кошовому Запорізької Січі П.І.Калнишевському встановлено у  1991 році, автори В.Бородай та Р.Синько.
Калнишевський  дбаючи про свій рідний край побудував у 1773 році у рідному селі визначну пам’ятку класичної дерев’яної архітектури XVIII ст. Троїцьку  церкву та подарував їй  “Євангеліє” в коштовній оправі, яке є раритетом Роменського краєзнавчого музею. Видатного земляка поховано у найпочеснішому місці Соловецького монастиря, недалеко від олтаря соборного храму.

Всеукраїнське козацьке свято „Калнишева рада"

Церква Святої Трійці

Церкву Святої Трійці, яку ще називають храмом Калнишевського, збудовано у 1773 р.  коштом уродженця с. Пустовійтівки Петра Івановича Калнишевського (1690-1803). Цей храм був одним із найбільших шедеврів, створених українським народом у галузі архітектури. 1929 р. церкву закрили, розібравши наполовину. Там був клуб, потім магазин, склад, пункт прийому склотари, зрештою – пустка. Сьогодні  цей унікальний храм відбудовано.

м.Суми

Краєзнавчий музей

Експозиція музею розповідає про заснування м. Суми козаками на чолі з Герасимом Кондратьєвим,  про родину Кондратьєвих, про історію Слобідських полків. Зберігається козацька зброя, предмети побуту козаків.

Воскресенська церква

Це найперша мурована споруда у Сумах , її будівництво завершено у 1702. Церква  збудована на кошти та замовлення Сумського полковника Кондрат’єва. Воскресенська церква – один із найвидатніших пам’яток слобожанської архітектурної школи українського бароко.  Церква є родинною усипальницею родини Кондратьєвих. 

м. Лебедин

Художній музей

В експозиційних залах представлено  твори живопису, графіки, скульптури, зразки старовинних меблів. Експонується  українська парусна 18 ст. – портрети наказного гетьмана Павла Полуботка та його дружини, гетьмана Данила Апостола  та ін.

Могила гетьманців   

На цьому місці майже 250 років знаходилася велика братська  “Могила гетьманців”, де було поховано близько 900 козаків-мазепинців, страчених протягом 25 листопада ( 6 грудня) - 26 грудня 1708р.  (6 січня     1709 ) у центрі міста Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього. У цей час у Лебедині знаходилася ставка московського царя Петра І. Водночас тут  князь О.Д.Меншиков чинив слідство і суд над прихильниками гетьмана І.С.Мазепи. Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища.  Пізніше місце поховання страчених козаків назвали Гетьманським кладовищем, а лебединські козаки насипали у пам’ять полеглих побратимів високу могилу – більше 20 м у довжину і ширину та 4 м у висоту. Козацьку могилу доглядали  лебединці, правили тут панахиди,  саджали квіти. У дореволюційний час  на могилі були хрест і огорожа. Могила проіснувала до 1957, а потім була зруйнована у зв’язку з подальшою забудовою  вул. Пограничної. У час новітнього українського відродження Сумське козацтво, просвітяни і місцеві краєзнавці відшукали місце кладовища гетьманців і насипали могилу вдруге , поставили на ній хрест. Влітку 2003 на могилі поновлено дерев’яний хрест (освячено 24 серпня).   На верхній перекладині хреста вирізьблений меморіальний напис, на місці перехрещення похилої нижньої перекладини – дошка з нержавіючої сталі з вигравіруваним меморіальним написом (автор тексту О.Д. Реута, гравер О.Ф.Тарасенко).

Охтирський район

 с. Череччина

Троїцький монастир

У 1654 році  40 ченців Лебединського Троїцького монастиря заснували монастир. Первісно він був дерев’яний і  називався Благовіщенським.  У 1724-1727 духівником російського імператора  Петра I Т.В. Надоржинським збудовано мурований Троїцький монастир.  Монастир   був одним з найбільших у Росії і відігравав помітну роль у політичному і військовому житті Слобідської України. Він був своєрідною фортецією, а при потребі виконував роль шпиталю, давав притулок ”полоняникам”, які тікали від татарського ярма.

Основні тематичні напрями туристично – екскурсійних маршрутів Сумщини
	маршрут "Золоте намисто Сумщини"
	маршрут "Сумщина слобідська"
	Тематичні маршрути
	маршрут "Козацькими стежинами"
	маршрут "Заповідними стежками Сумщини"
	маршрут "Сумщина у період Великої Вітчизняної війни"
	маршрут "Літературна та музична Сумщина"
	маршрут "Старожитності Сумщини"
	маршрут "Народні ремесла Сумщини"